Словарь української мови (1924)/слебізувати
| ◀ слатися | Словарь української мови С слебізувати |
слезавий ▶ |
|
Слебізува́ти, зу́ю, єш, гл. 1) Читать по складамъ. 2) Вяло читать или говорить. Дивись, як слебізує, аж нудно слухати. Полт. г. Прийшла до своєї ніби невістки та й почала слебізувати. Г. Барв. 197.