Словарь української мови (1924)/слабий
◀ скушувати | Словарь української мови С слабий |
слабити ▶ |
|
Слаби́й, а́, е́. Больной. На ліжку лежала слаба. Левиц. Пов. 288. Дитина у його дуже слаба, мабуть умре. Канев. у. Батько слабий лежить. Канев. у. Ум. Слабе́нький, слабе́сенький.