Словарь української мови
Борис Грінченко
С
скурвий
Берлін: Українське слово, 1924

Ску́рвий, а, е. Распутный. Скурва баба. Мнж. 124. — син. Сынъ распутной женщины. (Брань). Не одного ляха козак, як би скурвого сина, за чуба потряс. Макс.