Словарь української мови (1924)/скупати
| ◀ скупарь | Словарь української мови С скупати |
скупатися ▶ |
|
I. Скупа́ти, па́ю, єш, гл. Выкупать.
II. Скупа́ти, паю, єш, сов. в. скупи́ти, плю́, пиш, гл. — кого́. Въ свадебномъ обрядѣ: дать кому вознагражденіе за то, что онъ уступитъ свое мѣсто, сойдетъ съ него. Скупають шурина з покутя, щоб молодому сісти коло молодої. Мет. 194. Гадали-думали чорнії галочки: як би нам скупити сокола з явора? Треба дати соколоньку ярої пшениці. Гадали-думали пишнії бояре: як би нам скупити Івася з кониченька? Треба дати Івасеньку молодую Марусеньку. Рк. Макс.