Словарь української мови (1924)/скрутнути

Словарь української мови
Борис Грінченко
С
скрутнути
Берлін: Українське слово, 1924

Скрутну́ти, ну́, не́ш, гл. Поворотить, крутнуть. Скрутнула головою і мовчки вийшла з хати. Мир. Пов. II. 46. Поклав на одного коня руку, — той тілко головою скрутнув. Мнж. 30.