Словарь української мови (1924)/скрутити
| ◀ скрутень | Словарь української мови С скрутити |
скрутій ▶ |
|
Скрути́ти, ся. См. Скручувати, ся.
| ◀ скрутень | Словарь української мови Борис Грінченко С скрутити |
скрутій ▶ |
|
Словарь української мови — С
скрутити
Борис Грінченко
1924
Скрути́ти, ся. См. Скручувати, ся.