Словарь української мови (1924)/скроплювати

Словарь української мови
Борис Грінченко
С
скроплювати
Берлін: Українське слово, 1924

Скро́плювати, люю, єш, скропля́ти, ля́ю, єш, сов. в. скропи́ти, плю́, пиш, гл. Окроплять, окропить. К. Дз. 217. Скропляй нас, матінонько, свяченою водою. Грин. III. 523. І скроплював безплодную пустиню. К. Іов. 86. Не скропиш того свяченою водою. Ном. № 5670.