Словарь української мови (1924)/скрипотіти

Словарь української мови
Борис Грінченко
С
скрипотіти
Берлін: Українське слово, 1924

Скрипоті́ти, почу́, ти́ш, гл. = Скрипіти. Ворітця скрипочуть. Грин. I. 147.