Словарь української мови (1924)/скрипник
◀ скрипливий | Словарь української мови С скрипник |
скрипнути ▶ |
|
Скри́пник, ка, м. 1) = Скрипаль. О. 1862. IX. 70. Гн. II. 8. 2) Насѣк. Lamia. Вх. Пч. I. 6.
◀ скрипливий | Словарь української мови Борис Грінченко С скрипник |
скрипнути ▶ |
|
Словарь української мови — С
скрипник
Борис Грінченко
1924
Скри́пник, ка, м. 1) = Скрипаль. О. 1862. IX. 70. Гн. II. 8. 2) Насѣк. Lamia. Вх. Пч. I. 6.