Словарь української мови (1924)/скрипати
◀ скрипарь | Словарь української мови С скрипати |
скрипиця ▶ |
|
Скри́пати, паю, єш, одн. в. скри́пнути, пну, неш, гл. Скрипѣть, скрипнуть. Нанявся — продався: скажуть дверима скрипати, то скрипай. Ном. № 10386.