Словарь української мови
Борис Грінченко
С
скрипати
Берлін: Українське слово, 1924

Скри́пати, паю, єш, одн. в. скри́пнути, пну, неш, гл. Скрипѣть, скрипнуть. Нанявся — продався: скажуть дверима скрипати, то скрипай. Ном. № 10386.