Словарь української мови (1924)/скримцювати
| ◀ скрильник | Словарь української мови С скримцювати |
скринечка ▶ |
|
Скримцюва́ти, цю́ю, єш, гл. Крѣпко связать. Як піймали його бідолаху, то назад руки скримцювали так, шо ані сюди, ані туди не можна ними повернути. Уман. у.