Словарь української мови (1924)/скрекотати

by Борис Грінченко

◀ скрекотання

Словарь української мови Борис Грінченко С скрекотати

скрекотуха ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Скрекота́ти, кочу́, чеш и скрекоті́ти, чу́, ти́ш, гл. Стрекотать, каркать, квакать. Чуб. II. 90. Сорока скрекоче — гості будуть. Ном. № 11793. І скрекотять жаби, мов тисяча дівок регоче на селі під великодні свята. К. Дз. 141.