Словарь української мови (1924)/скребти

by Борис Грінченко

◀ скребтатися

Словарь української мови Борис Грінченко С скребти

скребтися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Скребти́, бу́, бе́ш, гл. Скресть, скоблить. Досада скребе, як кішка лапою. Ном. № 3365. 2) — мо́ркву = Мо́ркву скрома́дити (См. Морква).