Словарь української мови (1924)/скоїтися
| ◀ скоїти | Словарь української мови С скоїтися |
скойка ▶ |
|
Ско́їтися, їться, гл. безл. Произойти, случиться (преимущ. о дурномъ). Загоїться поки вісілля скоїться. Посл.
| ◀ скоїти | Словарь української мови Борис Грінченко С скоїтися |
скойка ▶ |
|
Словарь української мови — С
скоїтися
Борис Грінченко
1924
Ско́їтися, їться, гл. безл. Произойти, случиться (преимущ. о дурномъ). Загоїться поки вісілля скоїться. Посл.