Словарь української мови (1924)/скочуватися

by Борис Грінченко

◀ скочувати

Словарь української мови Борис Грінченко С скочуватися

скошлатіти ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Ско́чуватися, чуюся, єшся, сов. в. скоти́тися, чу́ся, тишся, гл. 1) Скатываться, скатиться. А по руці тихо скотилась горошиною на стіл сльоза. Левиц. I. 76. 2) Сворачиваться, свернуться. Як буде страшний суд, то.... небо скотиться у клубочок і впаде додолу на землю. Чуб. I. 221.

Скочува́тися, чу́юся, єшся, гл. Переѣхать, переселиться. Вх. Зн. 64.