Словарь української мови
Борис Грінченко
С
скосогір
Берлін: Українське слово, 1924

Скосогі́р, го́ру, м. Покатость (о поверхности земли). На скосогорі стоїть загорода, тим вона й похилилася з гори на долину. Волч. у.