Словарь української мови (1924)/скоромити
◀ скоромина | Словарь української мови С скоромити |
скоромитися ▶ |
|
Скоро́мити, млю, миш, гл. Скоромить.
◀ скоромина | Словарь української мови Борис Грінченко С скоромити |
скоромитися ▶ |
|
Словарь української мови — С
скоромити
Борис Грінченко
1924
Скоро́мити, млю, миш, гл. Скоромить.