Словарь української мови (1924)/скопувати

by Борис Грінченко

◀ скопотити

Словарь української мови Борис Грінченко С скопувати

скор ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Ско́пувати, пую, єш, сов. в. скопа́ти, па́ю, єш, гл. 1) Вскапывать, вскопать. Цілий тиждень скопували той город. (Залюб.). Дорожку скопала, руту посіяла. Чуб. V. 422. 2) Изрывать, изрыть. Цілу хату скопали, — шукали грошей, та нічого не знайшли. Рудч. Ск. I. 188.