Словарь української мови
Борис Грінченко
С
скопа
Берлін: Українське слово, 1924

Скопа́, пи́, ж. Родъ морской птицы. (На морі) ізверху риба грає; шумить скопа; шубовсь… хватає — і вгору мчить якесь звено. Мкр. Г. 42.