Словарь української мови (1924)/сконати
◀ сконання | Словарь української мови С сконати |
скончити ▶ |
|
Скона́ти, на́ю, єш, гл. Скончаться, умереть. Бодай тії не сконали, що нас розлучили. Чуб. V. 250. Гриць сконає, нім когут запіє. Гол. I. 202.
◀ сконання | Словарь української мови Борис Грінченко С сконати |
скончити ▶ |
|
Словарь української мови — С
сконати
Борис Грінченко
1924
Скона́ти, на́ю, єш, гл. Скончаться, умереть. Бодай тії не сконали, що нас розлучили. Чуб. V. 250. Гриць сконає, нім когут запіє. Гол. I. 202.