Словарь української мови (1924)/сковувати

by Борис Грінченко

◀ сковорода

Словарь української мови Борис Грінченко С сковувати

сковуватися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Ско́вувати, вую, єш, сов. в. скува́ти, скую́, є́ш, гл. Сковывать, сковать. Рудч. Ск. II. 41. Доброго леміша мені скував. Тоді його скували з злодіями та й повели. Рудч. Ск. II. 161. Не скує душі живої і слова живого. Шевч. II. 56.