Словарь української мови (1924)/скнарувати
| ◀ скнарство | Словарь української мови С скнарувати |
скнира ▶ |
|
Скнарува́ти, ру́ю, єш, гл. Скупиться. Подумали б, що я скнарую. Г. Барк. 420.
| ◀ скнарство | Словарь української мови Борис Грінченко С скнарувати |
скнира ▶ |
|
Словарь української мови — С
скнарувати
Борис Грінченко
1924
Скнарува́ти, ру́ю, єш, гл. Скупиться. Подумали б, що я скнарую. Г. Барк. 420.