Словарь української мови (1924)/склянка
◀ скляничина | Словарь української мови С склянка |
склянчина ▶ |
|
Скля́нка, ки, ж. 1) Оконное стекло. Харьк. г. Шух. I. 95. 2) Стаканъ. Св. Л. 177. Грин. III. 514. Треба риби, треба м'яса і горілки в склянці. Чуб. V. 676. Склянку води візьме. МВ. (О. 1862. III. 39). 3) Бутылка. Вх. Лем. 466. 4) Кусокъ разбитаго стекла. Ум. Скля́ночка.