Словарь української мови
Борис Грінченко
С
склянка
Берлін: Українське слово, 1924

Скля́нка, ки, ж. 1) Оконное стекло. Харьк. г. Шух. I. 95. 2) Стаканъ. Св. Л. 177. Грин. III. 514. Треба риби, треба м'яса і горілки в склянці. Чуб. V. 676. Склянку води візьме. МВ. (О. 1862. III. 39). 3) Бутылка. Вх. Лем. 466. 4) Кусокъ разбитаго стекла. Ум. Скля́ночка.