Словарь української мови (1924)/скляниця
◀ скляний | Словарь української мови С скляниця |
скляничина ▶ |
|
Скляни́ця, ці, ж. Стаканъ. Тоді крів'ю наповнились блюда і скляниці. Чуб. I. 173. Пішла до пивниці, взяла дві скляниці, в одну наточила солодкого меду. Гол. I. 81.