Словарь української мови (1924)/скликати
◀ скликанчик | Словарь української мови С скликати |
скликатися ▶ |
|
Склика́ти, каю, єш, сов. в. скли́кати, чу, чеш, гл. Сзывать, созвать. Усе військо своє докупи у громаду скликає. Макс. Дзвін до церкви скликає, а сам в ній не буває. Ном. № 162.