Словарь української мови
Борис Грінченко
С
складний
Берлін: Українське слово, 1924

Складни́й, а́, е́. 1) Сложный. 2) Складный; статный, стройный. Постать огрядна, повна і разом складна. Левиц. I. 434. Скомпонуйте тимпаннії лики і гарно скадні музики. Чуб. III. 26.