Словарь української мови (1924)/складатися
◀ складати | Словарь української мови С складатися |
складач ▶ |
|
Склада́тися, да́юся, єшся, сов. в. скла́стися, складу́ся, де́шся, гл. 1) Складываться, сложиться, слагаться. Тут як почало (дерево) рубаться, котиться, складаться. Рудч. Ск. I. 91. Дай, Боже, час добрий, щоб моя капусточка приймалася і в головки складалась. Ном. № 261. 2) Складываться, дѣлать, сдѣлать складчину. Мил. 88. Вас. 155. Туди парубки збірались, по золотому складались. Чуб. III. 150. 3) Укладываться, уложиться. Усе складався та приготовлював вози. Рудч. Ск. II. 144. Склався і поїхав. Рудч. Ск. II. 198. 4) Состоять, составляться, составиться изъ чего. Все її лице складалось з одного носа. Левиц. I. 235. З яких частин вода складається. Дещо. 5) Полагаться. На Бога складайся, розуму ж тримайся. Ном. № 64. 6) Происходить, произойти. Відкіля і лихо склалось. Рудч. Ск. II. 128. Складеться недогода та необачність яка, то він гукає та махає їм де що робиться і де що не так. Стор. М. Пр. 166. Бійка з иншими хлопцями складеться. Г. Барв. 447. Регіт такий складається. Г. Барв. 440.