Словарь української мови (1924)/склад
| ◀ скіць! | Словарь української мови С склад |
складаний ▶ |
|
Склад, ду, м. 1) Составъ, соединеніе. 2) Складъ, складочное мѣсто. Склади медовії. 3) Складъ, слогъ. Левиц. I. 243. По складах читає. 4) Стиль, слогъ, изложеніе. Росказав нам про дощ таким складом, як ніби ми були невчені селяне. К. (О. 1862. III. 30). 5) Связь, стройное соединеніе. Ані ладу, ані складу. Ном. № 13066. 6) Ора́ти у склад. Пахать, начиная съ средины участка такимъ образомъ, что пласты земли ложатся внутрь участка. Нѣжин. у.