Словарь української мови (1924)/сквиритися

Словарь української мови
Борис Грінченко
С
сквиритися
Берлін: Українське слово, 1924

Скви́ритися, рюся, ришся, гл. Хныкать, плакать. Тільки й мовчить, як лазить, а як на руки, — і почне сквиритись.