Словарь української мови (1924)/сквапливий

Словарь української мови
Борис Грінченко
С
сквапливий
Берлін: Українське слово, 1924

Сквапли́вий, а, е. Торопливый, поспѣшный. Суд сквапливий рідко буває справедливий. Ном. № 7379.