Словарь української мови
Борис Грінченко
С
скаржити
Берлін: Українське слово, 1924

Ска́ржити, жу, жиш, гл. — кого́. Подавать жалобу на кого. Вишукавсь якийсь родич шинкарю небіжчику, що скаржити прийшов. МВ. II. 192. Вже їго перед паном Богом скаржит. Гн. II. 227.