Словарь української мови (1924)/скаржити
◀ скаргуватися | Словарь української мови С скаржити |
скаржитися ▶ |
|
Ска́ржити, жу, жиш, гл. — кого́. Подавать жалобу на кого. Вишукавсь якийсь родич шинкарю небіжчику, що скаржити прийшов. МВ. II. 192. Вже їго перед паном Богом скаржит. Гн. II. 227.