Словарь української мови (1924)/скарбівня
◀ скарбівничий | Словарь української мови С скарбівня |
скарбний ▶ |
|
Скарбі́вня, ні, ж. 1) Казначейство. Повітова скарбівня. О. 1861. X. 146. 2) Сокровищница. К. Дз. 213. Святе насліддя — слово! Воно бо скарбівня нашого духа. К. ХП. 134.