Словарь української мови (1924)/скапувати

by Борис Грінченко

◀ скаправіти

Словарь української мови Борис Грінченко С скапувати

скапутитися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Ска́пувати, пую, єш, сов. в. ска́пати, паю, єш, гл. Скатываться, скатиться по каплѣ, вытекать, вытечь по каплѣ. Усе додолу (сльози) скапують та й скапують. Рудч. Ск. I. 138. Бодай ти очі скапали. Kolb. I. 21. Як я що винен, най перед вашими очима як віск скапаю. Фр. Пр. 176.