Словарь української мови (1924)/сказати
◀ сказ | Словарь української мови С сказати |
сказити ▶ |
|
Сказа́ти, жу́, жеш, гл. 1) Сказать. Сказаного і сокирою не вирубаєш. Ном. № 12870. 2) Велѣть. Він все це поробив, як йому сказано було. Рудч. Ск. I. 105. Сказав нагріти два казани. Грин. II. 99. 3) Ска́зано. Извѣстно. Сказано — дитина! Г. Барв. 363.