Словарь української мови (1924)/сито

by Борис Грінченко

◀ ситняг

Словарь української мови Борис Грінченко С сито

ситощі ▶

Берлін: Українське слово, 1924

I. Си́то, та, с. Сито. Вас. 152. Коробом сонце — ситом дощ. Ном. № 571. Оце була на базарі та й купила, собі аж двоє ситів. Харьк. г. Ум. Си́тко, си́течко, си́тце. Одному ситце, другому решітце. Ном. № 1690.

II. Си́то, нар. Жирно. Вари лишень гречані галушки та сито їх із салом затовчи. Рудч. Ск. I. 11.