Словарь української мови
Борис Грінченко
С
сирян
Берлін: Українське слово, 1924

Си́рян, си́ряний, а, е. Сырный, изъ творога, съ творогомъ. Мнж. 29. Та й привезли діжку сиру на коровай: та хвалимо Бога — сирян буде наш коровай. Грин. III. 532.