Словарь української мови (1924)/сирян
◀ сиряк | Словарь української мови С сирян |
сиряник ▶ |
|
Си́рян, си́ряний, а, е. Сырный, изъ творога, съ творогомъ. Мнж. 29. Та й привезли діжку сиру на коровай: та хвалимо Бога — сирян буде наш коровай. Грин. III. 532.