Словарь української мови (1924)/сиротувати

by Борис Грінченко

◀ сиротовина

Словарь української мови Борис Грінченко С сиротувати

сиротюк ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Сиротува́ти, ту́ю, єш, гл. Быть сиротой. Згадала, що я сиротую, що вбога я, та не при батькові-матері зросла, живу у чужій сем'ї з ласки. МВ. II. 105.