Словарь української мови
Борис Грінченко
С
сирота
Берлін: Українське слово, 1924

Сирота́, ти́, об. 1) Сирота. Сирота Ярема, сирота убогий: ні сестри, ні брата, нікого нема. Шевч. 2) мн. Си́роти. Прыщики, выступающіе на тѣлѣ отъ холода. Ум. Сирі́тка, сирі́тонька, сирі́точка.