Словарь української мови (1924)/сирно
◀ сирник | Словарь української мови С сирно |
сирняк ▶ |
|
Си́рно, на, с. Маленькій, низенькій столикъ, вокругъ котораго сидятъ на землѣ. О. 1861. XI. Кух. 26. Прийшли брати до судді, вклонились, положили по звичаю на сирно буханці. Стор. I. 33.