Словарь української мови (1924)/сириця
| ◀ сирий | Словарь української мови С сириця |
сиричина ▶ |
|
Сири́ця, ці, ж. Сыромятная кожа, сыром. ремень. Став навколішки, стенувся, — сириця так і тріснула. ЗОЮР. I. 6. В'язали руки да сирицею. АД. I. 79. Пов'яжу я той льон сирою сирицею. Чуб. V. 227. Ум. Сири́чка, сири́ченька.