Словарь української мови (1924)/синів
| ◀ синичка | Словарь української мови С синів |
синівство ▶ |
|
Си́нів, нова, ве. Сыновній, принадлежащій сыну, относящійся къ нему. Як заплаче мій отець, що синова голова в чужім краю полягла. Чуб. V. 1034.
| ◀ синичка | Словарь української мови Борис Грінченко С синів |
синівство ▶ |
|
Словарь української мови — С
синів
Борис Грінченко
1924
Си́нів, нова, ве. Сыновній, принадлежащій сыну, относящійся къ нему. Як заплаче мій отець, що синова голова в чужім краю полягла. Чуб. V. 1034.