Словарь української мови
Борис Грінченко
С
силоміць
Берлін: Українське слово, 1924

Силомі́ць, силомі́ццю, нар. = Силом. Велів її силоміць узяти до покоїв. У хату так силоміццю і пхається, хоч би то як гарно на дворі. Харьк. г.