Словарь української мови
Борис Грінченко
С
сидіти
Берлін: Українське слово, 1924

Сиді́ти, джу́, ди́ш, гл. 1) Сидѣть. Сидить, як квіточка. ЗОЮР. I. 145. Сидить голуб на дубочку, голубка на вишні. Мет. 62. Сидів у темниці. Ном. № 7068. У парі сидіти. Прямой смыслъ: сидѣть рядомъ на свадьбѣ, т. е. быть новобрачнымъ, сочетаться бракомъ. Дай, Боже, пошли, Боже, у парі сидіти. Грин. III. 650. 2) Жить, занимать мѣсто для жительства. ЗОЮР. I. 150. Лівий бік Дніпра низький, то тутеньки люде не сидять. Кіев. г.