Словарь української мови
Борис Грінченко
С
серп
Берлін: Українське слово, 1924

Серп, па́, м. Серпъ. Багатого і серп голить, а убогого і бритва не хоче. Ном. № 1600. Ум. Се́рпик, серпо́к.