Словарь української мови (1924)/серниця
◀ серна | Словарь української мови С серниця |
сернюк ▶ |
|
Серни́ця, ці, ж. = Серна. Вх. Пч. II. 6. Скакала би 'м у три боки, як серница при потоки; копкала би 'м подковками, як серница копитками. Гол. III. 435.