Словарь української мови (1924)/сердюк

by Борис Грінченко

◀ сердушник

Словарь української мови Борис Грінченко С сердюк

сердючка ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Сердю́к, ка́, м. Тѣлохранитель при гетманѣ. К. ЧР. 426. Списи блищать, шапки рябіють; б'ють тулумбаси; сердюки по полю скачуть. Греб. 343. 2) Сердитый, раздражительный. Лубен. у.