Словарь української мови (1924)/сердито
| ◀ сердитися | Словарь української мови С сердито |
сердіння ▶ |
|
Серди́то, нар. Сердито. А тобі навіщо? одказав дід трохи сердито. Левиц. I. 99. Стало їм і соромно, і сердито на гаспидську дівку за таку одповідь. Грин. II. 275.