Словарь української мови (1924)/серга

by Борис Грінченко

◀ серветяний

Словарь української мови Борис Грінченко С серга

сергій ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Се́рга, ги, ж. Серьга. Я тобі стьожок, серьог, намиста доброго нанесу. Рудч. Ск. II. 15. 2) Кольцо, прикрѣпляющее косу къ рукояткѣ. Ум. Сере́жка, сере́жечка.