Словарь української мови (1924)/семилатний

Словарь української мови
Борис Грінченко
С
семилатний
Берлін: Українське слово, 1924

Семила́тний, а, е. Съ семью заплатами, — т. е. вообще покрытый заплатами. Шуточное слово въ выраженіи: „семряга семилатная, составленномъ какъ пародія къ выраженію: пищаль семип'ядная. Гей ти, татарюго, сідий бородатий, на що ти вповаєш? Чи на свою шапку-бирку, що шовком шита, вітром підбита, а зверху дірка? Чи на свої постоли боброві, що волоки шовкові, — в односталь з валу? Чи на свою семрягу семилатную? Макс. (1849), 16.