Словарь української мови
Борис Грінченко
С
семерик
Берлін: Українське слово, 1924

Семери́к, ка́, м. 1) Семь паръ воловъ. Рудч. Чп. 253. 2) Сито средней густоты, имѣющее въ основѣ 3, въ уткѣ 4 волоса. Вас. 152.